Нива



Категории Юрiй Федькович ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Доки маю свiтом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? Лiпше сам я рано встану, А сповiвшись щиро богу, Займу плуги круторогi, Зорю гори та й долину, Зорю свою Буковину, Як наш Тарас, як мiй тато Научив мене орати; I вiру, любов, надiю Буковинов скрiзь посiю. Виростай же, руський боже, Пшеницю, як лаву! Хай зародить моя низа На спiвацьку славу, Хай в'яжеться колос в колос Вiд верха до долу, Хай сiється, Буковинов Правда, вiра, воля! А я пiду — як палата, Так i бiдна хата, Пiду руськов Украïнов Женчикiв збирати. Жнiть, вжинайтесь, женцi моï, Та й дякуйте богу, Що помiг нам жито жати На своєму полi. Що не пiдем зажинати, Мов крепак мiзерний, У чужий край, чужi люде, На коробку зерна. Вже не будем, женцi моï! Безсмертний наш Батько Научив нас свою землю Питому орати. Тепер уже знаєм... Жнiть, вжинайтесь, женцi моï, А я заспiваю. А я заспiваю по руському краю, Щоб було далеко, далеко мя чути; Вiд Чорноï гори до Днiпра-Дунаю Розсипся ми, пiсне, барвiнком та рутов! Най руськi молодцi затичуть кресаню, Най руськi дiвчата вiнки собi шиють, Най люде не кажуть, що ми безталаннi, Най сльози кровавi личко нам не миють... Розсипся ми, пiсне, як сонечко лiтi, Хай нашi кровавi навiки обсушить... Розсипся, розбийся, як грiм по рокитi, Хай шваркiт нiмецький нас бiльше не глушить. Розсипся же, пiсне моя, Та й не схаменися! Де попадеш руське серце, Отам пригорнися! Як той голуб до голубки На новiм острiшку, Пригортайся, пiсне моя!
Нива